Уявіть собі, що певний час побутувала думка, ніби мешканці Південної півкулі ходять на головах та й взагалі, вони якісь диваки. Навіть зима у них тоді, коли у нас літо! Можна подумати, що це якийсь сюр! І в певному сенсі, так воно і є.

З іспанської «сюр» перекладається як південь. А ще «сюр», то є назва нової валюти, появу якої активно наближають дві відомі країни. І за мить ти дізнаєшся:

що це за країни,

 про який вакуум сигналізує поява їх валюти

 і яким боком все це стосується нас.

А ще – масу цікавої та корисної інформації. Тож підписуйся, тисни вподобайку і насолоджуйся.

Крім того , що ці країни сусіди не просто по континенту, а й безпосередньо мають спільний кордон, так вони ще й на карті розташовані одна під одною. Ну, і на радість перфекціоністу скажемо що перші літери у назвах обох цих держав,   у абетці йдуть теж одна за одною. Просто таки ідеальна парочка … Аргентина та Бразилія.

Між ними відбувається жвава торгівля, і відсутні збройні конфлікти. А в наш час, погодьтесь – це вже багато значить.

Поталанило Аргентині із північним сусідом, не те що нам. Ні, звісно, армії у обох цих країн є. Бразилія так взагалі  може похизуватись найчисельнішою армією в Латинській Америці – понад 300 тисяч війскових. Але залучає вона їх здебільшого для поліційних завдань та боротьби з гірським наркотрафіком.

Натомість Аргентина за час свого існування встигла трохи повоювати. Із недавніх конфліктів можна пригадати хоча б 1978 , коли держава мало не встромилась у війну з Чилі , та епічне протистояння із потужною Великобританією у 1982 році.     Коротка війна за Фолклендські острови , або точніше Мальвінські , як їх називають в Аргентині , мислилась керівництвом не складнішою за виконання пристрасного аргентинського танго. Військова де окупація мала  відволікти електорат від внутрішніх проблем у державі та зробити лице генерал-лейтенанту Галтьєрі  .

Але обличчя аргентинських військових керманичів  уже незабаром неймовірно видовжились від подиву. Їх охопила паніка, коли вони зрозуміли, що Великобританії не наплювати на острови за тисячі кілометрів від них. Про це досить не туманно свідчила військово-морська потуга , яку керівництво Туманного Альбіону відрядило до Фолклендів. Там було все, і підводні човни, і загони спеціального призначення, і десантні бригади, літаки вертикального злету, есмінці, фрегати та гелікоптери.

2-3 місяці… і острови Великобританія героїчно повернула, як і беззаперечну славу воєнно-морської держави. А все, що отримала, чи правильніше сказати, втратила Аргентина – то це понад 11 тисяч полоненими, більше, ніж 600 безповоротних втрат живої сили та далеко понад півтора тисячі поранених.

І хоча знаменитий аргентинський письменник Хорхе Луїс Борхес дав свою віршОвану оцінку тим подіям, назвавши  війну «сваркою двох лисих через гребінець», все ж для Аргентини ця рана досі незагоєна. Недарма ж на банкноті номіналом 50 песо, що побачила світ 2 березня 2015 року зображено Мальвінські острови.

Вони й понині вважають цю територію своєю , а кожного року 2 квітня, на державному рівні відзначають День Мальвінських островів, що по суті є вшануванням полеглих співгромадян у Фолклендській війні. Відверто анти-британський дискурс підкреслений на банкноті ще одним символом – бравим вершником із прапором Аргентини в руках.

Зображений ковбой, не хто інший як Гаучо Антоніо Ріверо, на совісті якого 5 уколошканих беззбройних британців на Фолклендських островах у 19 столітті. Він очолив тоді анти британське повстання.

Геополітичній науці відома теорія вакууму.  Суть його проста. Необхідно постійно заповнювати вивільнений або необжитий простір для збереження «балансу сил». Особливо, якщо він  утворився в результаті боротьби колоніальних народів за своє національне визволення.

Обмежений британський контингент на Фолклендах створив ілюзію вакууму, яким вирішила скористатись Аргентина. Такий же вакуум, до слова, утворився після перемоги над Німеччиною вважає американський адмірал Німіц. Він ще у 1953 році висловив побоювання, що радянський союз почне заповнювати собою утворену політично-ідеологічну порожнечу. Після розвалу союзу світ знову опинився перед питанням, хто ж заповнить утворені лакуни. Виявилось, що колективний захід так і не зробив висновків зі слів згаданого адмірала Німіца.

Заповнення утвореного вакууму не обов’язково тягне за собою збройні конфлікти. Адже економічна та культурна експансія це та ж сама війна  просто іншими засобами.

Ініціатором появи валюти «сюр» є Бразилія. Сильна сторона економіки цієї держави зрощена  сільським господарством, якому потрібні дешеві добрива. Їх Бразилія отримує з московії, яка на відміну від США не критикує діяльність цієї держави. А навпаки підтримує у вирубці лісів амазонки для розширення сільгосп угідь. Поява валюти сюр дозволить Бразилії та Аргентині відійти від доларової прив’язки та захистити власні економічні інтереси. Крім того ці дві держави уже зараз закликають країни Латинської Америки приєднуватись до них у справі розбудови нового валютного блоку.

22 січня цього року відбувся черговий саміт співдружності країн Латинської Америки та Карибського басейну. Співдружність з моменту свого започаткування ставила за мету зменшення впливу США на політику та економіку в регіоні. Саме на цьогорічному саміті очікувалось оголошення про початок процесу створення валюти сюр.

Але щось там пішло не так і Центральний Банк Бразилії поставив поки що на паузу цю ідею. Мовляв питання сире, недопрацьоване , і все таке інше. Проте, головний лобіст ідеї спільних грошей президент Бразилії  Лула да Сілва має ще кілька років для її втілення, адже його каденція тільки розпочалась.

Як бачимо відсутність належної уваги з боку США до зазначеного регіону породжує вакуум, який намагаються заповнювати регіональні лідери Латинської Америки. При цьому вони послуговуються принципом «ворог мого ворога – мій друг!» Саме у такий спосіб московські наративи мають змогу і собі заповнювати виниклий вакуум за 12 тисяч кілометрів від своїх кордонів.

Як результат – ні Аргентина, ні Бразилія не підтримує санкції проти росії. Запровадження спільної валюти сюр для всього Латино-Американського регіону ще більше розв’яже руки згаданим державам у зовнішньо-політичних відносинах. І формальний нейтралітет може згодом перерости у військову підтримку.

Для нас поява цієї валюти може нести негативні наслідки. Саме тому  Україна зацікавлена у більшій інтеграції цих країн у світ , що твориться нашими союзниками. Важливо зіграти на бажанні Аргентини закріпитись у ролі іспаномовного лідера в регіоні. Так, наприклад, в цьому році президента Аргентини було запрошено в якості партнера країн великої сімки, а з Іспанією укладено угоду про постачання зрідженого газу.

Це хоч якась ініціатива з боку Європи у відповідь на те, що Китай запропонував 23 мільярди інвестицій в Аргентинські проекти, а російський президент, мало того , що підтримує повернення їм Мальвінських островів, так  ще й з початку військової агресії активно втягує Аргентину у БРІКС. Як відомо, ця організація є інструментом вибудовування альтернативи домінуванню США, що однозначно недодасть нам впевненості у завтрашньому дні.

Тож, думаю, боністика і світ загалом спокійно переживе неможливість появи нової валюти. Бо якось цей сюр не реалістично виглядає.