Перше на що я хочу звернути вашу увагу –  кольористика банкноти. Існує спокуса подумати, що рожева домінанта у барві – натякає на рожеві мрії мільйонів людей, що прагнуть потрапити на Бермуди для відпочинку. Ну або для сенсацій. Як , наприклад, у 2017 році, 24 000 користувачів Фейсбуку, в основному англомовних, зібрались штурмувати води Бермудів у костюмах піратів та героїв мультфільму Губка Боб, щоб розкрити таємницю славнозвісного трикутника.

Та реальність, як воно часто й буває в житті, виявилась, ще романтичніша.

Вся справа у підкові. Ні, не у справжній, а в тій, що зветься ХОРСшу-Бей і є приголомшливо прекрасною затокою у вигляді підкови.

 Пляж на ХОРСшу-БЕЙ має барву осяяного сонцем  світанкового неба. Така рожевість з’явилась завдяки дрібним часточкам коралів, що є будівельною основою острова. Та й не тільки його одного. Всі бермудські острови, а це, на хвилиночку, 54 квадратних кілометри території – є залишками колишніх коралів, які в свою чергу, наче гніздо насилене на давно не діючий древній протовулкан. Булькав та клекотав він ще у часи , коли формувалась планета без участі людини. Тож час охолонути та затверднути у нього, здається, був. 

Хоча Бермуди славляться своїми пляжами із неймовірно ніжним, рожевим піском, така принада виявилась не для всіх пріоритетним аргументом колонізації безлюдного острова.

Так, першовідкривачі цього райського куточку були родом із Іспанії. Такий собі мореплавець – Хуан Бермудес. Тепер можна здогадатись, на чию честь названо острови.

 Можливо їм вистачало Канарських островів, чи вся їхня увага зосередилась на континентальній частині Південної Америки, але факт залишається фактом – вони байдуже поставились до принад нововідкритої території. Подейкують, що найймовірніше, їх зупинила відсутність прісної води, адже там, навіть,      озера із солоною водою.

Натомість, британці, як завше, вирішили що їм до снаги вирішення такої проблеми, тож зараз це найстаріша заморська колоніальна територія Великої Британії. І, до слова, як і більшість речей, воду сюди імпортують танкерами. Протекторат Великобританії на банкноті представлений профілем королеви, оскільки на момент емісії купюри, а це було в акурат після святкування 400-річчя відриття островів у січні 2009 року, вона ще була достатньо бадьора для позування на цінних паперах. До слова, раніше валюта Бермудів називалась фунт, а не долар. І була прив’язана до британського фунта у співвідношенні одИн до однОго.

А вже з лютого 1970-го валюта не тільки змінила  назву на долар , але й пришвартувалась до курсу американської валюти і, знову ж таки, у знайомому нам  співвідношенні : один до однОго. 

На перший погляд може видатись дивним, як країна без корисних копалин, великих родючих площ, нарешті, без води може утримувати свою валюту на рівні з американською чи британською. Можливо потрібно відправити туди наших міністрів , а не в Таїланд?

Насправді, пояснення такому економічному чуду досить просте. Ви не повірите, але значну частку прибутку складають надходження від туризму. Згадайте хоча б історії про Бермудський трикутник та приправте все це пляжами із рожевим пісочком. І вуаля, туристи із США та Канади стануть острівними завсідниками. За статистикою їх щорічно прибуває в кількості понад 600 000 і це при тому, що самих островітян разів у 10 менше. Здається, тут більше полів для гольфу, ніж постійних мешканців.

Крім того, на острові повно фінансових та страхових фірм. Бермуди, не афішують цього у своєму законодавстві, але по факту вони є справжнісінький офшор. З ними настільки приємно мати справу, що до їхньої фінансової гавані причалили такі гіганти як Епл, Майкрософт та Гугл. Ще б пак, адже при реєстрації у їх офшорній зоні не потрібно залучати місцевого партнера, якому треба відвалити до 60% акцій , як це буває в інших подібних сервісах.

Кажуть, що сонце, море і повітря – найкращі ліки. Не знаю, чи є вони інгредієнтами у ліках на Бермудах, але фармакологія не остання галузь, що дозволяє їх економіці бути на 4 місці у світі за показником ВВП на душу.

На банкноті бачимо красиві квіти, що є даниною ще одній статті доходу островів – квітникарство. ЇХ експортують по всьому світу. Тут, навіть , примудряються вирощувати картоплю та помідори. Не відомо скільки тон в рік вдається зібрати, але за те знаю про іншу тоннажність.

До 800 тон риб у рік виловлюють місцеві рибалки. Серед морського улову, окрасою, звичайно ж, є блакитний марлін. Саме його зображено на банкноті номіналом 5 доларів.  Правда тут його вирішили зобразити не у природній барві, а дещо засмаглим. Я так розумію, аби не псувати загальну кольорову стилістику банкноти. Та все ж, це – а ні применшує його харчових цінностей, а ні естетичного задоволення від споглядання цього атлантичного ендеміка.

До слова, не так вже й багато купюр у світі можуть похизуватись наявністю на них марліна. Тож, ця банкнота чудовий екземпляр не просто для поціновувачів теми риболовлі, але й конкретно шанувальникам марлінів.

Як відомо є спеціальні риболовні тури на марліна. Можливо банкноту вручають тим, хто так і не зміг впіймати цього красеня.

5 доларів На якийсь коктейль типу «блакитна лагуна» може й вистачить, але за орендований для риболовлі катер – точно ні. До слова, можливо ось цей катер на банкноті один із тих, що саме зараз  вирушає на пошуки свого марліна.

Бачите як акуратно від пропливає під мостом Сомерсет, що з’єднує однойменний острів із архіпелагом. Це не просто міст, яких багато на даних островах поєднаних між собою цілою мережею. І справа не стільки в тому, що його згадують ще 1624 році на старовинних картах. Цей міст є найменший діючий розвідний міст у світі.

За потреби його вручну відкривають для проходження вітрильників. Капітани плавзасобів мусять акуратно вкластись у сорокап’яти-сантиметровий зазор, що є своєрідним екзаменом та дисциплінує бути завжди у формі.

По обидва боки мосту бачимо представників місцевої флори. Справа, підозрюю, вулканічний ялівець, що є Бермудським ендеміком. А також і на аверсі і на реверсі банкноти є зображення дельфінів. Всього їх шість. Така численна присутність їх  як для однієї банкноти може нагадувати нам про те, що на Бермудах водиться до десятка різних видів дельфінів. Серед них і сірий дельфін, і афаліна і екзотичний динеголовий та фразерів дельфін і навіть косатка та псевдо косатка.

Це що стосується видимої частини банкноти. 5 бермудських доларів як і всі банкноти на цих островах мають захисний водяний знак у вигляд квітки гібіскуса.

У прозорому віконечку компактно помістились зображення контурів островів архіпелагу.

Ну і, ще одна цікава деталь, котра дозволить вам відрізнити чи банкнота з першого мільйона чи ні – це префікс номера банкноти. Справа в тому, що перші банкноти мали в якості префікса – силует Бермудської цибулі. А в подальшому вона була замінена на звичайні Буквенно-цифрові префікси.

Рекомендую дану банкноту всім, хто як і я цікавиться островами загалом, або ж тільки островами атлантичного океану. Також бермудські 5 доларів стануть окрасою для всіх, чия тема це морська тема: пляжі, плавзасоби, риби та подібне. Особливо, як я вже казав, банкнота зайде мисливця на марліна!

Сьогоднішня мандрівка пройде фінансовими стежками центрально-американської держави Нікарагуа. І розглянемо ми їхню банкноту номіналом 10 кордоба, котра впевнений, може зацікавити різноманітних колекціонерів. Навіть тих, хто не цікавиться країнами Центральної чи Південної Америки.

На це є низка причин та парадоксів. Але про все по порядку.

Спочатку розглянемо банкноту, а тоді зробимо висновок кому саме і чому буде цікава дана банкнота.

Отож, Нікарагуа далеко не найбагатша країна у своєму регіоні, але й не найбідніша. Нижче них у рейтингу тільки Беліз та Гаїті.

Болотиста місцевість, характер рельєфу та відсутність інтересу перших конкістадорів до цієї території сформували малозаселену людьми територію.

Попри все це, країна самодостатня. Має національну валюту, армію та власну столицю – місто  Манагуа.

Саме це місто має відношення до банкноти 10 кордоба, яку я пропоную Вам до розгляду.

Смарагдовий колір банкноти натякає на те, що Нікарагуа доволі таки зелена країна. Величезні території заросли джунглями та мангровими деревами. Високу якість зеленого кольору банкоти забезпечили спеціалісти із французької Франсуа-Шарль Обертур Фідусіер.

Банкнота запущена в обіг 26 березня 2014 року та виготовлена із якісного полімеру для збільшення терміну придатності до обігу.

А зараз детальніше глянемо на Аверс банкноти. На ньому зображено порт Сальвадор Альєнде нікарагуанської столиці. Хоча це й Столиця, але як свідчать численні туристи, саме цей порт – єдина родзинка Манагуа. Більше там особливо й дивитись немає на що. Саме місто розміщене на південному березі однойменного озера.  Вздовж Пуерте Сальвадор Альєнде розташовані численні кафе та магазинчики, де проводять час місцеві мешканці.

Озеро не придатне до купання і вилову риби, бо на відміну від озера Нікарагуа в якому водяться прісноводні акули, Манагуа не надто дбає про свою екологію. Хоча і тут знаходяться відчайдухи, котрі і пірнають і рибалять у водах столичної водойми. Ніхто не захищає людей від негативного впливу, натомість, саму банкноту 10 кордоба захищено досить надійно.

Основними заходами безпеки є комплексне вікно з ефектом зміни кольору від золотого до зеленого, із зображенням двох пальм і прозоре вікно з ефектом зміни кольору з надрукованим номером номіналу.

Внизу банкноти підписи:  (президента Центрального банку) – Леонардо Овідіо Рейес Рамірес та Івана Адольфо Акоста Монтальвана (міністра фінансів і державного кредиту). Наразі не відомо чи Іван має якесь слов’янське коріння. Чи може його батьки мали якийсь пунктик стосовно імені, як данина лівим поглядам у часи дружби з радянським союзом, чи може це проста випадковість. Проте, якщо хто з вас знає справжню причину – пишіть у коментарях. А ми рухаємось далі.

Погляньмо на Реверс банкноти. Як на мене, він набагато цікавіший. Погляньте, яка колоритна панянка у нарядному вбранні усміхається до нас із купюри. Підозрюю, що з великою долею ймовірності цю симпатичну сеньйоріту можна віднести до метисок, оскільки за етнічним складом метиси складають майже 70% від усього населення Нікарагуа.

Дивна маска, яку ви встигли помітити у руках дівчини – частина атрибутики фестивалю на честь покровителя міста. І ось Вам перший цікавий парадокс. Офіційним святиМ, котрий опікується містом Манагуа – є знаменитий апостол Саньтяго Матаморос, більш відомий як Яків Заведеїв. Так-так, саме його ім’я носить назва відомого паломницького шляху в Іспанії Шлях Якова. Але це офіційний патрон. Що ж стосується де факто, то всі мешканці столиці обрали собі за патрона іншого відомого християнського діяча – Санто-Домінго де Гусмана.

Тож фестивалі із карнавальними перевдяганнями у місті присвячені саме йому   – засновнику домініканського ордену. На честь Санто-Домінго де Гусмана виконується спеціальний танець «Ла Вакіта», який якраз і бачимо виконує сеньйоріта на банкноті.

Фестиваль, присвячений святому покровителю міста, розпочинається вранці 1 серпня з процесії, яка проносить старовинну статую святого від церкви Лас-Сьєррітас у південній частині Манагуа через все місто. Дійство триває 10 днів, а 10 серпня статую повертають на місце.

Фестиваль неможливо уявити собі без щедро накритих столів з їжею та випивкою, запальних танців та ритмічної танцювальної музики. До слова, Карнавально-фестивальна😉 ТЕМА Нікарагуанських банкнот містить чи не найглибший сакральний зміст у світі! Справа в тому, що будь-яке свято, за уявленнями філософів минулого й сьогодення – це намагання повернутись до первинного хаосу з якого все було створено. Під час свята всього має бути не просто в достатку, але й понад норму Нестримні трати – атрибут правильного святкування.😉 Нікарагуанський центробанк не тільки популяризує національно-культурне надбання своєї країни, але й нагадує своїм громадянам, що гроші якраз для того, щоб їх витрачати. І саме тому, на них зображені сцени різноманітних святкувань.

Далі на банкноті бачимо не масонський знак, а всього лише герб Нікарагуа. Центральним елементом герба є трикутник, який означає рівність усіх громадян. Веселка є традиційним символом миру, а фригійський ковпак символізує свободу. П’ять вулканів, які виходять із моря, символізують п’ять держав-членів Об’єднаних Областей Центральної Америки — союзні та братерські стосунки між ними. Оточує композицію національне гасло Нікарагуа — «Республіка Нікарагуа — Центральна Америка».

Тепер залишилось звернути увагу на те, кому ж вартує мати таку банкноту у своїй колекції. Так само як і нагадати тим у кого ще немає в колекції підписок – підписки на мій канал, підпишіться та натисніть дзвіночок.

Отож, в першу чергу банкнота цікава тим, хто надає перевагу полімерним банкнотам.

Всі, хто колекціонує банкноти із зображенням танців та мистецтв.

Для поціновувачів панянок на банкнотах. Погодьтесь, сеньйориту художник зобразив досить таки вродливою.

Тим, хто любить на банкнотах зображення столиць теж вартує звернути увагу на цю десяточку.

Любителям портів, нАбережних, озер та інших гідрооб’єктів теж підійде дана банкнота.

Якщо у вашій колекції переважають банкоти із зображенням масок – сміливо можете брати до своєї екзотики і цей примірник.

Ну і нарешті, банкнота цікава тим, хто полюбляє на купюрах зображення кораблів, яхт та інших плавзасобів.

Рекомендую придбати дану банкноту, тим більше, що вона досить таки доступна за ціною.

Уявіть собі, що певний час побутувала думка, ніби мешканці Південної півкулі ходять на головах та й взагалі, вони якісь диваки. Навіть зима у них тоді, коли у нас літо! Можна подумати, що це якийсь сюр! І в певному сенсі, так воно і є.

З іспанської «сюр» перекладається як південь. А ще «сюр», то є назва нової валюти, появу якої активно наближають дві відомі країни. І за мить ти дізнаєшся:

що це за країни,

 про який вакуум сигналізує поява їх валюти

 і яким боком все це стосується нас.

А ще – масу цікавої та корисної інформації. Тож підписуйся, тисни вподобайку і насолоджуйся.

Крім того , що ці країни сусіди не просто по континенту, а й безпосередньо мають спільний кордон, так вони ще й на карті розташовані одна під одною. Ну, і на радість перфекціоністу скажемо що перші літери у назвах обох цих держав,   у абетці йдуть теж одна за одною. Просто таки ідеальна парочка … Аргентина та Бразилія.

Між ними відбувається жвава торгівля, і відсутні збройні конфлікти. А в наш час, погодьтесь – це вже багато значить.

Поталанило Аргентині із північним сусідом, не те що нам. Ні, звісно, армії у обох цих країн є. Бразилія так взагалі  може похизуватись найчисельнішою армією в Латинській Америці – понад 300 тисяч війскових. Але залучає вона їх здебільшого для поліційних завдань та боротьби з гірським наркотрафіком.

Натомість Аргентина за час свого існування встигла трохи повоювати. Із недавніх конфліктів можна пригадати хоча б 1978 , коли держава мало не встромилась у війну з Чилі , та епічне протистояння із потужною Великобританією у 1982 році.     Коротка війна за Фолклендські острови , або точніше Мальвінські , як їх називають в Аргентині , мислилась керівництвом не складнішою за виконання пристрасного аргентинського танго. Військова де окупація мала  відволікти електорат від внутрішніх проблем у державі та зробити лице генерал-лейтенанту Галтьєрі  .

Але обличчя аргентинських військових керманичів  уже незабаром неймовірно видовжились від подиву. Їх охопила паніка, коли вони зрозуміли, що Великобританії не наплювати на острови за тисячі кілометрів від них. Про це досить не туманно свідчила військово-морська потуга , яку керівництво Туманного Альбіону відрядило до Фолклендів. Там було все, і підводні човни, і загони спеціального призначення, і десантні бригади, літаки вертикального злету, есмінці, фрегати та гелікоптери.

2-3 місяці… і острови Великобританія героїчно повернула, як і беззаперечну славу воєнно-морської держави. А все, що отримала, чи правильніше сказати, втратила Аргентина – то це понад 11 тисяч полоненими, більше, ніж 600 безповоротних втрат живої сили та далеко понад півтора тисячі поранених.

І хоча знаменитий аргентинський письменник Хорхе Луїс Борхес дав свою віршОвану оцінку тим подіям, назвавши  війну «сваркою двох лисих через гребінець», все ж для Аргентини ця рана досі незагоєна. Недарма ж на банкноті номіналом 50 песо, що побачила світ 2 березня 2015 року зображено Мальвінські острови.

Вони й понині вважають цю територію своєю , а кожного року 2 квітня, на державному рівні відзначають День Мальвінських островів, що по суті є вшануванням полеглих співгромадян у Фолклендській війні. Відверто анти-британський дискурс підкреслений на банкноті ще одним символом – бравим вершником із прапором Аргентини в руках.

Зображений ковбой, не хто інший як Гаучо Антоніо Ріверо, на совісті якого 5 уколошканих беззбройних британців на Фолклендських островах у 19 столітті. Він очолив тоді анти британське повстання.

Геополітичній науці відома теорія вакууму.  Суть його проста. Необхідно постійно заповнювати вивільнений або необжитий простір для збереження «балансу сил». Особливо, якщо він  утворився в результаті боротьби колоніальних народів за своє національне визволення.

Обмежений британський контингент на Фолклендах створив ілюзію вакууму, яким вирішила скористатись Аргентина. Такий же вакуум, до слова, утворився після перемоги над Німеччиною вважає американський адмірал Німіц. Він ще у 1953 році висловив побоювання, що радянський союз почне заповнювати собою утворену політично-ідеологічну порожнечу. Після розвалу союзу світ знову опинився перед питанням, хто ж заповнить утворені лакуни. Виявилось, що колективний захід так і не зробив висновків зі слів згаданого адмірала Німіца.

Заповнення утвореного вакууму не обов’язково тягне за собою збройні конфлікти. Адже економічна та культурна експансія це та ж сама війна  просто іншими засобами.

Ініціатором появи валюти «сюр» є Бразилія. Сильна сторона економіки цієї держави зрощена  сільським господарством, якому потрібні дешеві добрива. Їх Бразилія отримує з московії, яка на відміну від США не критикує діяльність цієї держави. А навпаки підтримує у вирубці лісів амазонки для розширення сільгосп угідь. Поява валюти сюр дозволить Бразилії та Аргентині відійти від доларової прив’язки та захистити власні економічні інтереси. Крім того ці дві держави уже зараз закликають країни Латинської Америки приєднуватись до них у справі розбудови нового валютного блоку.

22 січня цього року відбувся черговий саміт співдружності країн Латинської Америки та Карибського басейну. Співдружність з моменту свого започаткування ставила за мету зменшення впливу США на політику та економіку в регіоні. Саме на цьогорічному саміті очікувалось оголошення про початок процесу створення валюти сюр.

Але щось там пішло не так і Центральний Банк Бразилії поставив поки що на паузу цю ідею. Мовляв питання сире, недопрацьоване , і все таке інше. Проте, головний лобіст ідеї спільних грошей президент Бразилії  Лула да Сілва має ще кілька років для її втілення, адже його каденція тільки розпочалась.

Як бачимо відсутність належної уваги з боку США до зазначеного регіону породжує вакуум, який намагаються заповнювати регіональні лідери Латинської Америки. При цьому вони послуговуються принципом «ворог мого ворога – мій друг!» Саме у такий спосіб московські наративи мають змогу і собі заповнювати виниклий вакуум за 12 тисяч кілометрів від своїх кордонів.

Як результат – ні Аргентина, ні Бразилія не підтримує санкції проти росії. Запровадження спільної валюти сюр для всього Латино-Американського регіону ще більше розв’яже руки згаданим державам у зовнішньо-політичних відносинах. І формальний нейтралітет може згодом перерости у військову підтримку.

Для нас поява цієї валюти може нести негативні наслідки. Саме тому  Україна зацікавлена у більшій інтеграції цих країн у світ , що твориться нашими союзниками. Важливо зіграти на бажанні Аргентини закріпитись у ролі іспаномовного лідера в регіоні. Так, наприклад, в цьому році президента Аргентини було запрошено в якості партнера країн великої сімки, а з Іспанією укладено угоду про постачання зрідженого газу.

Це хоч якась ініціатива з боку Європи у відповідь на те, що Китай запропонував 23 мільярди інвестицій в Аргентинські проекти, а російський президент, мало того , що підтримує повернення їм Мальвінських островів, так  ще й з початку військової агресії активно втягує Аргентину у БРІКС. Як відомо, ця організація є інструментом вибудовування альтернативи домінуванню США, що однозначно недодасть нам впевненості у завтрашньому дні.

Тож, думаю, боністика і світ загалом спокійно переживе неможливість появи нової валюти. Бо якось цей сюр не реалістично виглядає.