Перше на що я хочу звернути вашу увагу – кольористика банкноти. Існує спокуса подумати, що рожева домінанта у барві – натякає на рожеві мрії мільйонів людей, що прагнуть потрапити на Бермуди для відпочинку. Ну або для сенсацій. Як , наприклад, у 2017 році, 24 000 користувачів Фейсбуку, в основному англомовних, зібрались штурмувати води Бермудів у костюмах піратів та героїв мультфільму Губка Боб, щоб розкрити таємницю славнозвісного трикутника.
Та реальність, як воно часто й буває в житті, виявилась, ще романтичніша.
Вся справа у підкові. Ні, не у справжній, а в тій, що зветься ХОРСшу-Бей і є приголомшливо прекрасною затокою у вигляді підкови.
Пляж на ХОРСшу-БЕЙ має барву осяяного сонцем світанкового неба. Така рожевість з’явилась завдяки дрібним часточкам коралів, що є будівельною основою острова. Та й не тільки його одного. Всі бермудські острови, а це, на хвилиночку, 54 квадратних кілометри території – є залишками колишніх коралів, які в свою чергу, наче гніздо насилене на давно не діючий древній протовулкан. Булькав та клекотав він ще у часи , коли формувалась планета без участі людини. Тож час охолонути та затверднути у нього, здається, був.
Хоча Бермуди славляться своїми пляжами із неймовірно ніжним, рожевим піском, така принада виявилась не для всіх пріоритетним аргументом колонізації безлюдного острова.
Так, першовідкривачі цього райського куточку були родом із Іспанії. Такий собі мореплавець – Хуан Бермудес. Тепер можна здогадатись, на чию честь названо острови.
Можливо їм вистачало Канарських островів, чи вся їхня увага зосередилась на континентальній частині Південної Америки, але факт залишається фактом – вони байдуже поставились до принад нововідкритої території. Подейкують, що найймовірніше, їх зупинила відсутність прісної води, адже там, навіть, озера із солоною водою.
Натомість, британці, як завше, вирішили що їм до снаги вирішення такої проблеми, тож зараз це найстаріша заморська колоніальна територія Великої Британії. І, до слова, як і більшість речей, воду сюди імпортують танкерами. Протекторат Великобританії на банкноті представлений профілем королеви, оскільки на момент емісії купюри, а це було в акурат після святкування 400-річчя відриття островів у січні 2009 року, вона ще була достатньо бадьора для позування на цінних паперах. До слова, раніше валюта Бермудів називалась фунт, а не долар. І була прив’язана до британського фунта у співвідношенні одИн до однОго.
А вже з лютого 1970-го валюта не тільки змінила назву на долар , але й пришвартувалась до курсу американської валюти і, знову ж таки, у знайомому нам співвідношенні : один до однОго.
На перший погляд може видатись дивним, як країна без корисних копалин, великих родючих площ, нарешті, без води може утримувати свою валюту на рівні з американською чи британською. Можливо потрібно відправити туди наших міністрів , а не в Таїланд?
Насправді, пояснення такому економічному чуду досить просте. Ви не повірите, але значну частку прибутку складають надходження від туризму. Згадайте хоча б історії про Бермудський трикутник та приправте все це пляжами із рожевим пісочком. І вуаля, туристи із США та Канади стануть острівними завсідниками. За статистикою їх щорічно прибуває в кількості понад 600 000 і це при тому, що самих островітян разів у 10 менше. Здається, тут більше полів для гольфу, ніж постійних мешканців.
Крім того, на острові повно фінансових та страхових фірм. Бермуди, не афішують цього у своєму законодавстві, але по факту вони є справжнісінький офшор. З ними настільки приємно мати справу, що до їхньої фінансової гавані причалили такі гіганти як Епл, Майкрософт та Гугл. Ще б пак, адже при реєстрації у їх офшорній зоні не потрібно залучати місцевого партнера, якому треба відвалити до 60% акцій , як це буває в інших подібних сервісах.
Кажуть, що сонце, море і повітря – найкращі ліки. Не знаю, чи є вони інгредієнтами у ліках на Бермудах, але фармакологія не остання галузь, що дозволяє їх економіці бути на 4 місці у світі за показником ВВП на душу.
На банкноті бачимо красиві квіти, що є даниною ще одній статті доходу островів – квітникарство. ЇХ експортують по всьому світу. Тут, навіть , примудряються вирощувати картоплю та помідори. Не відомо скільки тон в рік вдається зібрати, але за те знаю про іншу тоннажність.
До 800 тон риб у рік виловлюють місцеві рибалки. Серед морського улову, окрасою, звичайно ж, є блакитний марлін. Саме його зображено на банкноті номіналом 5 доларів. Правда тут його вирішили зобразити не у природній барві, а дещо засмаглим. Я так розумію, аби не псувати загальну кольорову стилістику банкноти. Та все ж, це – а ні применшує його харчових цінностей, а ні естетичного задоволення від споглядання цього атлантичного ендеміка.
До слова, не так вже й багато купюр у світі можуть похизуватись наявністю на них марліна. Тож, ця банкнота чудовий екземпляр не просто для поціновувачів теми риболовлі, але й конкретно шанувальникам марлінів.
Як відомо є спеціальні риболовні тури на марліна. Можливо банкноту вручають тим, хто так і не зміг впіймати цього красеня.
5 доларів На якийсь коктейль типу «блакитна лагуна» може й вистачить, але за орендований для риболовлі катер – точно ні. До слова, можливо ось цей катер на банкноті один із тих, що саме зараз вирушає на пошуки свого марліна.
Бачите як акуратно від пропливає під мостом Сомерсет, що з’єднує однойменний острів із архіпелагом. Це не просто міст, яких багато на даних островах поєднаних між собою цілою мережею. І справа не стільки в тому, що його згадують ще 1624 році на старовинних картах. Цей міст є найменший діючий розвідний міст у світі.
За потреби його вручну відкривають для проходження вітрильників. Капітани плавзасобів мусять акуратно вкластись у сорокап’яти-сантиметровий зазор, що є своєрідним екзаменом та дисциплінує бути завжди у формі.
По обидва боки мосту бачимо представників місцевої флори. Справа, підозрюю, вулканічний ялівець, що є Бермудським ендеміком. А також і на аверсі і на реверсі банкноти є зображення дельфінів. Всього їх шість. Така численна присутність їх як для однієї банкноти може нагадувати нам про те, що на Бермудах водиться до десятка різних видів дельфінів. Серед них і сірий дельфін, і афаліна і екзотичний динеголовий та фразерів дельфін і навіть косатка та псевдо косатка.
Це що стосується видимої частини банкноти. 5 бермудських доларів як і всі банкноти на цих островах мають захисний водяний знак у вигляд квітки гібіскуса.
У прозорому віконечку компактно помістились зображення контурів островів архіпелагу.
Ну і, ще одна цікава деталь, котра дозволить вам відрізнити чи банкнота з першого мільйона чи ні – це префікс номера банкноти. Справа в тому, що перші банкноти мали в якості префікса – силует Бермудської цибулі. А в подальшому вона була замінена на звичайні Буквенно-цифрові префікси.
Рекомендую дану банкноту всім, хто як і я цікавиться островами загалом, або ж тільки островами атлантичного океану. Також бермудські 5 доларів стануть окрасою для всіх, чия тема це морська тема: пляжі, плавзасоби, риби та подібне. Особливо, як я вже казав, банкнота зайде мисливця на марліна!